Форми та методи навчання

Класифікація методів навчання
(за Ю.К. Бабанським)

1. Методи стимулювання і мотивації навчання

1.1. Методи формування інтересу до навчання: пізнавальні ігри, навчальні екскурсії, методи емоційного стимулювання.

1.2. Методи формування почуття обов’язку і відповідальності: методи навчальних заохочень, досягнень, навчальних вимог

2. Методи організації і здійснення навчальних дій і операцій

2.1. Перцептивні методи (передачі сприйняття навчальних інформацій засобами почуттів): словесні, наочні, аудіовізуальні, практичні: лекція, розповідь, бесіда, ілюстрація, демонстрація.

2.2. Логічні методи (організація і здійснення логічних операцій): індуктивні, дедуктивні, аналогії.

2.3. Гностичні методи (організація і здійснення гностичних операцій): проблемно-пошуковий (проблемний виклад, евристичний, пошуковий), репродуктивні (інструктаж, ілюстрація, пояснення, практичне тренування).

2.4. Методи самоврядування навчальними діями: самостійна робота.

3. Методи контролю і самоконтролю

3.1. Методи контролю: усний, письмовий, лабораторний, програмований, самоконтроль

Типи уроків
(за Ю.А.Конаржевським )

— Комбінований урок

— Урок засвоєння нових знань

— Уроки закріплення вивченого матеріалу

— Уроки повторення

— Уроки узагальнення та систематизації нового матеріалу

— Уроки перевірки та оцінки знань

Прийоми і методи (технологічна складова)

— ігрові і рефлексивні методи і прийоми

— методи діагностики і самодіагностики

— метод створення ситуації успіху

— колективні і групові форми роботи

Метод від (греч. meethodos - буквально: шлях до чого-небудь) означає спосіб діяльності, спрямованої на досягнення визначеної мети.

Методи навчання - це способи цілеспрямованої двосторонньої взаємодії вчителя і учнів, спрямованої на розв'язання навчально-виховних завдань.

Класифікація методів навчання

Методи організації і здійснення учбово-пізнавальної діяльності

1. Дискриптивні методи.

2. Наочні і практичні методи.

3. Індуктивні і дедуктивні методи.

4. Репродуктивні і проблемно-пошукові методи.

5. Методи організації самостійної роботи студентів.

Методи мотивації і стимулювання навчальної діяльності.

1. Методи стимулювання і мотивації інтересу до навчання.

2. Методи стимулювання і мотивації боргу і відповідальне в навчанні.

Методи контролеві і самоконтролеві в навчанні

1. Методи усного контролеві і самоконтролеві.

2. Методи письмового контролеві і самоконтролеві.

3.Методи лабораторно-практичного контролеві і самоконтролеві.

У сучасній педагогіці не існує єдиного підходу до класифікації і групувань методів навчання. Наведемо деякі з існуючих підходів:

1. За джерелом знань - словесні, наочні, практичні (Н.М.Верзілін, Є.І.Петровський);

2. За основною дидактичною метою - методи набуття нових знань, формування вмінь і навичок, закріплення, застосування, перевірки (М.О.Данилов, Б.П.Єсіпов);

3. За ступенем активності учнів - методи пасивні й активні (Є.Я.Голант);

4. За логікою передачі і сприймання навчальної інформації - індуктивні та дедуктивні (С.Г.Шаповаленко);

5. За ступенем керівництва навчальною роботою - навчальна робота під керівництвом учителя та самостійна робота учнів (П.І.Підласистий, В.Ф.Паламарчук, В.І.Паламарчук);

6. Бінарні методи навчання (А.П.Пінкевич, М.М.Верзілін, А.М.Алексюк) тощо.

Класифікація методів за І.Я.Лернером і М.М.Сказкіним дає можливість визначити конкретну діяльність вчителя і учня в процесі навчання.

Діяльність вчителя	Діяльність учня
ПОЯСНЮВАЛЬНО-ІЛЮСТРАТИВНИЙ МЕТОД
-Пред’явлення інформації різними засобами. -Організація дій учня з об’єктом вивчення.	-Сприйняття знань. -Усвідомлення знань. -Запам’ятовування (переважно довільне).
РЕПРОДУКТИВНИЙ МЕТОД
-Складання і пред’явлення завдань на відтворення знань і способів інтелектуальної і практичної діяльності. -Керівництво і контроль за виконанням.	-Актуалізація знань. -Відтворення знань і способів дій за зразком, що показані вчителем, книгою, технічними засобами тощо. -Довільне і мимовільне запам’ятовування (залежно від характеру завдання).
МЕТОД ПРОБЛЕМНОГО ВИКЛАДУ
Постановка проблеми і розкриття доказового шляху її вирішення.	-Сприйняття знань. -Усвідомлення знань і проблеми. -Увага до послідовності і контроль над ступенем переконливості вирішення проблеми. -Прогнозування наступних кроків вирішування. -Запам’ятовування (в значній ступені мимовільне).
ЧАСТКОВО-ПОШУКОВИЙ (ЕВРИСТИЧНИЙ) МЕТОД
Постановка проблем. -Складання і пред’явлення завдань на виконання учнями окремих етапів розв’язання інтелектуальних і практичних проблемних завдань. -Планування кроків розв’язання. -Керівництво діяльністю (корекція і створення проміжних проблемних ситуацій).	-Сприйняття завдання, що складає частину загальної проблеми. -Осмислення умов завдання. -Актуалізація знань про шляхи вирішування схожих завдань. -Самостійне вирішення частини проблеми. -Самоконтроль у процесі вирішення, перевірка результатів. -Перевага мимовільного запам’ятовування матеріалу. -Відтворення ходу розв’язання і його самостійне обґрунтування.
ДОСЛІДНИЦЬКИЙ МЕТОД
-Складання і пред’явлення проблемних завдань для пошуку рішення. -Контроль за ходом розв’язування завдань.	-Сприйняття проблеми або самостійне бачення її, усвідомлення умов проблемного завдання. -Планування етапів дослідження. -Планування засобів дослідження на кожному етапі. -Самоконтроль у процесі дослідження і його завершення. -Перемога мимовільного запам’ятовування. -Відтворення ходу дослідження, обґрунтування його результатів.

Функції форм навчання

Б. Т. Ліхачов виділяє такі функції форм організації навчання:

· навчально-освітню;

· виховну;

· організаційну;

· психологічну;

· розвивальну;

· інтергуючо-диференційну;

· таку, що систематизує та структурує;

· таку, що комплексує та координує;

· стимулюючу.

типів уроків:

· формування знань;

· закріплення й удосконалення знань;

· формування й удосконалювання знань;

· формування вмінь і навичок;

· удосконалення знань, умінь і навичок;

· застосування знань на практиці;

· повторення і систематизації знань;

· перевірки знань;

· комбінований урок.

Нетрадиційні уроки можна класифікувати за різними критеріями й основами. Наприклад, підсумково-узагальнюючі уроки можуть бути проведені у формі уроку-вікторини, уроку КВК, уроку-суду, уроку-турніру, уроку - прес-конференції, "Очевидне - неймовірне", "Я хотів би знати... ", "Подорож розділом" (темою), гри "Що? Де? Коли? Чому?", аукціону, "Фізика (хімія, біологія, математика) навколо нас", "Інтерв’ю", "Телеміст", "Захист проекту", "Звіту науково-дослідному інституті", "Патент", "Інформаційний пошук" та багатьох інших, у тому числі й ігрових. З цією ж метою використовуються театралізовані уроки: урок-спектакль, суд, КВК, концерт, "Поле чудес", уроки-турніри, вікторини, спринт-лото, конкурси, аукціони розуміння (символів, графіків, формул, діаграм), конкурси ділових людей. До них належать і уроки творчості: урок-твір, розробка проекту, розв’язання винахідницьких задач, презентація казок і ребусів, створення кіносценаріїв тощо.

Технології колективно-групового навчання

До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього колективу.

Обговорення проблеми в загальному колі. Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.

Мікрофон. Різновидом загально групового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення впальних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Мозковий штурм. Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Навчаючи - учусь. Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Ажурна пилка (“Мозаїка”, “Джиг-со”). Дана технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Аналіз ситуації. На уроках української мови зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, в групах або піддаватись в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Вирішення проблем. Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Дерево рішень. Як варіант технології вирішення проблем можна використати “дерево рішень”, яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

Принципи навчання

Принципи навчання (дидактичні принципи) — певна система основних дидактичних вимог до навчання, дотримання яких забезпечує його ефективність.

Дидактичні принципи поширюються на вивчення всіх дисциплін, значною мірою визначають їх зміст, форми організації та методи навчання.

До головних принципів навчання належать:

Принцип науковості. Полягає в доборі матеріалу, який відповідав би структурі певної галузі знань і навчального предмета, специфіці його розділів і тем. Учителя він зобов'язує викладати предмет на підставі перевірених наукових даних, розкривати причинно-наслідкові зв'язки явищ, процесів, подій, новітні досягнення науки, зв'язок з іншими науками.
Принцип систематичності та послідовності. Певною мірою він є похідним від принципу науковості, оскільки кожна наука має свою систему і послідовність викладання в навчальному процесі. У школі систематичність досягається послідовним викладом навчального матеріалу, виділенням основного, логічним переходом від засвоєння попереднього до нового матеріалу. Внаслідок цього учні усвідомлюють структуру знань, з'ясовують логічні зв'язки між структурними частинами навчального предмета. Дотримання цього принципу забезпечує системність здобуття знань (відповідно і системність мислення) учнів.

Навчальний матеріал у більшості основних предметів (мова, математика, історія) вивчають двічі: у початковій школі (правила, оповідання), у середній — за системним принципом, завдяки чому досягається послідовність навчання: від простого — до складного.
З урахуванням вимог послідовності навчання складають навчальні програми, які передбачають розміщення матеріалу за принципом лінійності (вивчення нового матеріалу з повторенням попереднього) та концентричності (без повторення, на більш високому рівні мислення учнів з кожним наступним уроком).

Принцип доступності, дохідливості викладання. Виявляється в компенсуванні складнощів змісту навчального матеріалу майстерним його викладанням учителем або вдалою подачею автором підручника. Чим складнішим є матеріал, тим простіше, дохідливіше слід його подавати. Принцип доступності залежить і від дотримання правила послідовності: від простого — до складного.

Ґрунтується він на дидактичних положеннях Я.-А. Коменського: для того, щоб учні були зачаровані навчальним матеріалом, розуміли його, педагог має застосовувати точні мову, жести.

Принцип зв'язку навчання з життям. Полягає у використанні на уроках життєвого досвіду учнів, розкритті практичної значимості знань, застосуванні їх у практичній діяльності; в участі школярів у громадському житті. Відповідно до нього, наукові положення в навчально-виховному процесі повинні підтверджуватися конкретною педагогічною практикою.

Принцип свідомості й активності учнів. Виник і розвивався як заперечення догматизму і пасивної ролі учнів у навчанні. Виходить з того, що позитивний результат будь-якої діяльності визначається активністю людини. Передбачає широке використання у навчанні проблемних методів, задіяння всіх психічних процесів, які сприяють активізації пізнання.
Активне й свідоме засвоєння знань, умінь і навичок неможливе без використання різноманітних розумових операцій (порівняння і зіставлення, аналізу і синтезу, індукції і дедукції, аналогії), без з'ясування взаємозв'язків і взаємообумовленості у вивченому матеріалі, правильного формулювання думки при усному мовленні.

Активізації пізнавальної діяльності учнів сприяють позитивне ставлення до навчання, інтерес до навчального матеріалу, позитивні емоційні переживання у навчальній діяльності. Вона залежить і від зв'язку навчання з життям, єдності між інтелектуальною і мовною діяльністю учнів, використання на практиці засвоєних знань, умінь і навичок. Позитивно впливають на неї систематичне повторення засвоєних знань, варіативність і диференціація вправ, роботи для засвоєння складного матеріалу доступними методами. Використанню знань при вирішенні конкретних завдань сприяють проблемне навчання, диференціація матеріалу відповідно до навчальних можливостей учнів, використання сучасних технічних засобів навчання, уміння вчителя враховувати психологічний стан учнів.
Принцип наочності. Передбачає навчання на основі живого сприймання конкретних предметів і явищ дійсності або їх зображень. Наочність буває: натуральна (рослини, тварини, гірські породи, зоряне небо, прилади, машини, явища природи), образна (картини, таблиці, моделі, муляжі, математичні фігури), символічна (географічні карти, графіки, діаграми, схеми, формули).

Вона сприяє розумовому розвитку учнів, допомагає виявити зв'язок між науковими знаннями і житейською практикою, полегшує процес засвоєння знань, стимулює інтерес до них (розвиває мотиваційну сферу учнів), допомагає сприймати об'єкт у розмаїтті його виявів і зв'язків.

Використання наочності потрібно підпорядковувати конкретній меті, розвитку самостійності й активності учнів з урахуванням їх вікових особливостей. Вона має бути змістовною, естетично оформленою, відповідати психологічним законам сприймання, не повинна містити нічого зайвого і не викликати додаткових асоціацій. Готуючи учнів до сприймання наочності, її не слід переоцінювати або недооцінювати у процесі навчання.

Принцип міцності знань, умінь і навичок. Передбачає тривале збереження в пам'яті набутих знань, умінь і навичок. Педагогічна теорія та практика виробили багато прийомів реалізації його в процесі повторення, закріплення і застосування знань, умінь і навичок: повторення навчального матеріалу за розділами і структурними смисловими частинами; запам'ятовування нового матеріалу в поєднанні з пройденим раніше; активізація пам'яті, мислення учнів під час повторення (запитання, порівняння, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення); групування матеріалу з метою систематизації його; акцентування при повторенні на основних ідеях; використання різноманітних вправ і методик, форм і підходів, самостійної роботи як творчого застосування знань; постійне звернення до раніше засвоєних знань для нового їх трактування.

Принцип індивідуального підходу до учнів. Означає врахування рівня розумового розвитку, знань та умінь, працездатності, пізнавальної та практичної самостійності учнів, їх особливостей пізнавальних інтересів, вольового розвитку учнів, їх ставлення до навчання.
Принцип емоційності навчання. Реалізується через жвавий, образний виклад матеріалу, мову учителя, його ставлення до учнів, зовнішній вигляд, використання цікавих прикладів, застосування наочності і технічних засобів навчання, створення в учнів почуття виконаного обов'язку.

Останнім часом у педагогіці виокремлюють нетрадиційні принципи навчання:

Принцип демократизації. Означає організацію навчального процесу відповідно до умов розвитку суспільства і тенденцій розвитку цивілізації, врахування особливостей навчання залежно від розвитку дитини та використання ефективних форм впливу на неї.

Принцип виховання здорової дитини. Реалізується в процесі навчання через створення певної системи фізичного виховання (урок фізкультури кожного дня), поєднання фізичної культури з моральним, інтелектуальним та естетичним вихованням, створення матеріальної бази для зміцнення здоров'я школярів.

Принцип диференціації навчального процесу. Передбачає дозування навчального матеріалу для учнів з урахуванням їх загального розвитку, намаганням кожного школяра розвивати свої здібності на основі відповідних умов у школах-ліцеях, школах-гімназіях.

Принцип оптимізації навчально-виховного процесу. Базується на досягненні школярами високого рівня знань, умінь і навичок, розвитку їх психологічних, інтелектуальних функцій, вдосконаленні способів та шляхів навчально-пізнавальної діяльності з допомогою вчителів-професіоналів, яких запрошують для викладання у школи на конкурсній основі за контрактом.

Принцип нетрадиційності системи навчання. Полягає у використанні в класно-урочній системі нових форм навчання, які сприяють засвоєнню учнями знань на основі колоквіумів, заліків, рефератів, наукових повідомлень, участі в олімпіадах, конкурсах тощо. Передбачає навчання різновікових груп учнів і базується на тому, що старші допомагатимуть засвоїти навчальний матеріал молодшим.

Дидактичні принципи взаємопов'язані, зумовлюють один одного. При організації навчального процесу вчитель повинен керуватися всіма принципами. У цьому йому допомагають правила навчання (окремі вимоги до викладання).

Вони розкривають і конкретизують різні аспекти принципів навчання. Формулюються в категоричній формі: “Не допускай нудьги на уроках!”, “Навчай так, щоб учні усвідомлювали необхідність знань для життя!”- “У процесі навчання став запитання так, щоб викликати активне мислення учнів!”, “Навчай енергійно!” та ін.

Принцип науковості.

Принцип систематичності й послідовності

Принцип свідомості. Принципи активності та самостійності

Принцип наочності. у навчанні.

Принцип ґрунтовності.

Принцип зв’язку навчання з практичною діяльністю

Принцип доступності навчання та врахування індивідуальних особливостей учнів.

Принцип емоційності навчання.

Принципи навчання – це положення, на основі яких здійснюється процес навчання.

•   Науковість
•   Доступність
•   Наочність
•   Проблемність
•   Самостійність і активність учнів
•   Систематичність і послідовність
•   Врахування індивідуальних особливостей учнів
•   Дотримання диференціації
•   Пробудження свідомості учнів
•   Стійкість засвоєння знань
•   Зв’язок навчання з життям
•   Єдність освітніх, розвиваючих, виховних функцій навчання

нетрадиційними формами навчання можуть виступати дискусії та її різновиди:

«круглий стіл», «засідання експертної групи», «форум», «симпозіум», «дебати», «судове засідання», а також і ігрові форми ведення навчального заняття: конкурс, турнір, естафета,«дуель», КВК, ділова гра, рольова гра, кросворд, вікторина.

У сучасній дидактиці виділяють чотири форми організації навчальної діяльності учнів:

• парна (взаємодія учня з учнем чи вчителя з учнем);

• групова (вчитель одночасно навчає весь клас);

• кооперативна (колективна) (всі учні активні і навчають один одного);

• індивідуальна (самостійна) робота учня.

Як підвищити ефективність навчання, розвиваючи дитячу уяву.

Кожен вчитель прагне, щоб його учні були найкращими – найрозумнішими, найвихованішими, найкреативнішими, найуспішнішими. Бо успіхи вчителя – це успіхи його учнів. На уроках ми застосовуємо різноманітні прийоми та інструменти, формуємо важливі навички, розвиваємо винахідливість і уяву. Адже розвинена уява і нестандартне мислення допомагають школярам у дослідницькій та винахідницькій діяльності, сприяють кращому запам’ятовуванню і засвоєнню інформації, що, зрештою, позитивно впливає на результати навчання.

Пропонуємо до вашої уваги декілька практичних прийомів, які допоможуть підвищити ефективність навчання, розвиватимуть уяву школярів, формуватимуть звичку креативно підходити до вирішення проблем.

Альтернативна історія

Що таке альтернативні історії? Це один із прийомів розвитку критичного мислення, який допомагає побачити нові шляхи виходу із ситуації і способи розв’язання проблеми, знайти відповіді на давно поставлені запитання. Альтернативні історії допомагають уявити ситуацію по-іншому, іноді – абсолютно інакше, ніж це відбувалося насправді. Вони сприяють розвитку уяви, апелюють до наявного досвіду, формують ставлення до проблеми і удосконалюють навички всебічного аналізу будь-якої ситуації.

Цікаво буде використати цей прийом на уроках літератури. Наприклад, вивчаючи у 9 класі драму І. П. Котляревського «Наталка Полтавка», можна «переписати» фінал твору, припустивши, що Наталка виходить заміж не за Петра, а за Тетерваковського. Давайте спитаємо в учнів, як склалася б тоді доля головної героїні? Ймовірно, діти запропонують дуже багато варіантів розгортання подій. Хтось скаже: «Навіщо це потрібно? Чому ми вчимо дітей?» Справа у тому, що таким чином ми наближаємо літературних героїв до реалій сучасного життя, створюємо умови, за яких учні сприймають художній твір і всю літературу як життєву ситуацію, що потребує аналізу, як джерело досвіду, що можна використати у повсякденному житті.

Проте застосовувати цей прийом можна не тільки на уроках літератури. При вивченні у 8 класі теми «Електричні явища. Електричний струм»запропонуйте школярам на декілька хвилин уявити, що було б, якби людство не винайшло електрики. Яким було б наше життя? Як ми передавали б інформацію? Як готували б їжу? Яким би був транспорт? Що взагалі може замінити електрику в сучасному житті? Відповіді на ці та інші запитання допоможуть дітям зрозуміти, яку роль відіграють електричні явища у житті кожної людини, як тісно пов’язані наука і повсякденність, як важливо знати і розуміти фізичні закони та явища. Такий урок точно зацікавить школярів! І неодмінно запам’ятається!

Візуалізація

Візуалізація як спосіб графічного представлення інформації, унаочнення, створення умов для візуального спостереження, дає широкі можливості для розвитку уяви і креативності наших учнів. Давайте спробуємо застосувати цей прийом при вивченні термінології з будь-якої теми.

Наприклад, на уроці біології у 8 класі при вивченні теми «Транспорт речовин»запропонуємо дітям намалювати (візуалізувати) основні терміни і поняття: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, зсідання крові, групи крові, кровообіг, артеріальний тиск, імунітет. Отримаємо хороший настрій і багато цікавих малюнків.

При вивченні теми «Антична цивілізація» інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України» у 6 класі давайте запропонуємо дітям спробувати представити і відгадати основні поняття і терміни теми: еллінізм, поліс, громадянин, демос, аристократія, тиранія, демократія, пантеон богів, республіка, імперія, патриції, плебеї, сенат, диктатор, вето, легіон, провінція, гладіатор, експансія, курган, прабатьківщина слов’ян, розселення слов’ян. Буде цікаво, весело і дуже ефективно! Бо, намагаючись якомога краще пояснити зміст поняття, учні повторять матеріал теми, запам’ятають значення термінів, зрозуміють, як пов’язані між собою історичні події.

На уроці зарубіжної літератури у 8 класі учням буде цікаво не просто зробити аналіз віршів, а поміркувати про те, яким кольором можна було б намалювати кожен рядок, або навіть зробити це просто на уроці чи вдома. Наприклад, вивчаючи творчість Омара Хайяма, запропонуйте школярам намалювати цей вірш:

Троянда вранішня ошатністю своєю

Чарує солов’я, співця свого. Під нею

Присядь у холодку, бо пелюстки ці вітер

Зриватиме й тоді, як станемо землею.

Можливо, перший рядок буде рожевим, другий – блакитним, третій – зеленим, а четвертий – сірим?

Поміркуйте, яку техніку малювання можна використати, які образи та асоціації можуть бути пов’язані з малюнком. Так вивчати вірші буде набагато цікавіше! І вони надовго запам’ятаються!

Колаж асоціацій

Колаж – це прийом, який ґрунтується на поєднанні різних за фактурою та кольором матеріалів, зображень, світлин тощо. Як його застосувати на уроках?

Скажімо, на уроці географії у 6 класі при вивченні теми «Відкриття нових земель та навколосвітні подорожі» ми запропонуємо дітям уявити себе давніми мандрівниками-шукачами нових земель. Спитаємо, які асоціації викликають у них розповіді про плавання вікінгів, подорожі Марко Поло, пошуки морського шляху в Індію, відкриття Америки Христофором Колумбом, перше навколосвітнє плавання під проводом Фернана Магеллана, відкриття Австралії і Антарктиди. А потім попросимо школярів на аркушах скласти колажі-асоціації. Звісно, ця робота потребує часу і не може бути виконана за один урок. Можливо, вона стане домашнім завданням, яке цікаво буде виконати не тільки учням, а й їхнім батькам. Але результати варті того. Ми отримаємо цілі світи образів й асоціацій, мрій та фантазій. Дітям обов’язково сподобається!

Гра-блукалка

Навряд чи вдасться зіграти в асоціації на уроці фізики чи математики. Проте тут теж можна трохи пофантазувати і створити гру-блукалку, кожним кроком якої буде завдання визначити, який процес описаний заданою формулою, записати формулу функції чи побудувати її графік, розв’язати задачу або рівняння. На якому занятті можна використати таку форму роботи? Це може бути урок узагальнення знань із теми або підсумок роботи за семестр чи за рік.

Гра «Хто я?»

Не тільки діти, але й дорослі дуже люблять грати та фантазувати. А як можна це все поєднати із навчанням? Усім відома гра «Хто я?» Правила дуже прості: треба відгадати предмет або поняття, поставивши низку запитань. У нашому випадку це можуть бути імена письменників, учених чи дослідників, їхні роботи, інформація про життя і творчість.

Давайте зіграємо на уроці української літератури, а відгадуватимемо прізвища українських письменників. Запитання, що стосуються життєвого й творчого шляху письменника (рік народження, стать, назви творів, період розвитку української літератури, тип літературної творчості тощо), і будуть тими підказками, які допоможуть гравцю. Така робота точно запам’ятається учням, а отримана інформація надовго збережеться.

Журнал «На Урок»

Редакція

Добірка зручних і функціональних програм, за допомогою яких можна створити власні хмари слів за дизайном на будь-який смак.

Формули з неорганічної хімії, винятки з правил в українській мові, терміни з квантовой фізики, столиці країн Південно-Східної Африки, визначні дати Другої Світової війни тощо – купа, ціла купа найрізноманітнішої інформації, яку має запам'ятати школяр! Як все це опанувати?

Щодня сучасний старшокласник має засвоїти цілий масив різних відомостей за шкільною програмою. І хоча для навчання є практично необмежені можливості доступу до інформації, все частіше у школярів виникають проблеми з навчанням. Чому? Часто мозок просто не в змозі систематизувати всю інформацію, яку отримує.

Як допомогти вирішити цю проблему? Залучіть на уроках метод графічної систематизації – хмари слів. З використанням сучасних програм створення таких хмар не забере багато часу, а навчання буде більш ефективним!

За допомогою хмар слів можна обрати будь-яку форму візуалізації ключової інформації (ассоціативне дерево, тема «Історія Стародавньої Греції», автор: Бойко О.А)

Що таке хмара слів

Хмара слів (хмара тегів, або зважений список) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми у більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам'ятовуванню інформації.

Залучення цього методу доречне на уроках з будь-якої навчальної дисципліни. Наприклад, на уроках фізики, хімії чи математики за допомогою такої демонстрації можна робити термінологічні чи формалізовані добірки з теми. На уроках літератури, історії чи географії можна відобразити імена видатних постатей, які жили у певний час. На заняттях з мов у такий спосіб можна візуалізувати приклади слів за певним правилом, слова-виключення тощо.

Хмару слів можна легко згенерувати власноруч з використанням спеціальних програм.

1. Word It Out

Word It Out – безкоштовний англомовний сервіс для створення хмар слів, який є одним з найпростіших і зручних у використанні.

Якщо ваша англійська недосконала, у браузері Google Chrome можна налаштувати автоматичний переклад сторінки, будь-якою зручною для вас мовою.

Хто розробник

Сервіс WordItOut був створений спеціалістами компанії Enideo з Великої Британії.

Приклад хмари слів-винятків до правил правопису подвоєння приголосних у словах іншомовного походження в українській мові (створено за допомогою Word It Out)

Ключові переваги Word It Out:

сервіс є безкоштовним та не потребує реєстрації на сайті;
кириличні шрифти не спотворюются при відображенні;
можливість обрати на власний смак 2 кольори, в яких буде показано текст та фон;
наявність функції обирання орієнтації сторінки та співвідношення сторін зображення;
можливість виключати короткі слова із хмари;
наявність кнопки випадкових налаштувань, завдяки якій можна генерувати різні варіанти відображення тексту;
вільний доступ до скачування власноруч створеної хмари чи її поширення за допомогою посилання.

2. Word Cloud Generation

Word Cloud Generation – англомовний сервіс для створення тегових хмар, який має найбільш зручну інтуїтивно зрозумілу навігацію.

Хто розробник

Сервіс було створено лондонським програмістом, спеціалістом зі створення візуалізацій Джейсоном Девісом у 2004 році.

Ключові переваги Word Cloud Generation:

інтуїтивно зрозуміла навігація сервісом;
можливість вибору кількості слів, їх величини та кута положення;
можливість зміни шрифтів (однак їх назву треба вводити вручну);
створену власноруч хмару слів можна роздрукувати безкоштовно у растровому та векторному форматах без реєстрації на сайті.

3. Word Art (Tagul)

Word Art – багатофункціональний англомовний сервіс для створення хмар слів. З його допомогою можна створювати яскраві хмари різної форми. Однак недоліком цієї програми є певне спотворення шрифтів при відображенні кирилиці.

Хто розробник

WordArt – програма, яка була створена у 2009 році під назвою Tagul та перейменована у 2017 році.

Ключові можливості сервісу WordArt

Ключові переваги Word Art:

для створення хмари текст можна або додати вручну, або за вказаним посиланням;
розширені налаштування дозволяють змінювати у відображенні хмари ряд параметрів (основну форму, добирати
комбінацію з 8 кольорів, шрифти, орієнтування слів, колір фону тощо);
можливість відображення певних слів виключно обраним кольором;
безкоштовне скачування зображень у форматі jpg чи png (скачування векторного зображення платне).

До Бібліотеки освітнього проекту «На Урок» наші колеги постійно додають корисні матеріали. За посиланням Ви можете знайти відеопрезентацію з демонстрацією, як створити хмару слів онлайн за допомогою сервісу WordArt.

Приклад хмари слів до уроку географії за темою «Номенклатура Індійського океану»

4. Wordcloud.pro

Wordcloud.pro – російськомовний слово-генератор, що дозволяє створювати яскраві хмари певних форм (з використанням базових шаблонів чи авторські).

Програма має безкоштовну версію з базовими можливості та платну версію pro.

Хто розробник

Wordcloud.pro – сервіс, що створений російськими спеціалістами у 2015 році.

План проведення тижня економічних знань

«Економіка - знання для повсякденного життя»

з 12 березня —16 березня 2018р.

Понеділок- 12 березня

1.Відкриття тижня.Радіожурнал. Початок 11.05год

2.Цитати відомих особистостей і не тільки «Авторитетна думка»

Інтернет- ресурси для створення хмар слів власноруч

Вівторок -13 березня

1. Бліц - опитування молодших школярів « Економіка устами дітей»

2.Зустріч з психологом. «Визначення особистої здатності до підприємництва» (9 кл.)

Середа – 14 березня .

1.Прес-тайм « 10 цікавих фактів про банкноти»

2.Аукціон бізнес-ідей ( 11 кл.)

Четвер- 15 березня

1.Поради споживачу « Не довіряй ,а знай!»

2.Бесіда-тренінг « Реклама у твоєму житті» (10 кл.)

Пятниця-16 березня

1.Екскурсі я у міськрайонний центр зайнятості (9-11 кл.)

2.Підведення підсумків тижня економічних знань , нагородження переможців.

Вчитель географії і економіки

Василюк Л.С.

Матеріали проведеного тижня економічних знань

Значення економічної науки в житті окремої людини має, щонайменше, три прояви: сприяння раціональній поведінці у сфері споживання, доцільному використанню індивідуальних заощаджень; вміння орієнтуватись у сфері бізнесу; допомога у прийнятті правильного рішення при виборі сфери діяльності.

Обізнаність в економічній науці дає людині певні уявлення про те, чим може керуватися споживач, обираючи спосіб використання своїх доходів. Людина, яка розуміється на природі інфляції, знає функції різних ринкових установ: банків, акціонерних товариств, страхових компаній тощо, має шанс краще використати свої гроші і вберегтися від знецінення своїх заощаджень. Той, хто займається власною справою, бізнесом, має здійснювати власну господарську політику. Підприємець, що розуміє причини та наслідки економічних явищ, прийме краще рішення, ніж той, хто не знає цього.

Обираючи свій життєвий шлях у молодому віці, свою майбутню професію, потрібно не лише враховувати власні уподобання, а й знати, які професії і чому найближчим часом можуть стати непотрібними, а які, навпаки, матимуть попит, де вища оплата праці, які ще, крім заробітної плати, існують законні джерела отримання доходів.

З 12 по 16 березня в школі був проведений тиждень економічних знань під девізом «Економіка - знання для повсякденного життя»

Протягом тижня , була можливість , ознайомитись із цитатами відомих особистостей і не тільки – « Авторитетна думка»

В 10 класі відбулась зустріч з психологом школи Панасюк Т.Л ,яка

провела тренінг на тему «Визначення особистої здатності до підприємництва»

З 14 березня по 20 березня відзначають Всесвітній тиждень грошей і саме прес-тайм висвітив 10 цікавих фактів про банкноти , про які мало хто здогадувався.

Учні 11 класу підготували проект на тему « Бізнес- ідеї», а учні старших класів мали змогу взяти участь в аукціоні і проголосувати за ідею яка найбільше сподобалась .

15 березня у Всесвітній день Захисту прав споживачів , усі учні ознайомились з рекомендаціями, які допоможуть здійснити вдалу покупку.

А учні молодших класів ,поділились своїми думками про науку економіка під час інтерв’ю

Цікава та захоплююча відбулась подорож у світ економіки.

Інтегровані
уроки : від теорії до практики

Принципи класифікації інтегрованих уроків і практичні поради щодо їх проведення.

Педагоги-інноватори активно залучають в навчальний процес різноманітні нові методики. Це дозволяє цікаво й актуально реалізувати збалансовану навчальну програму. Інтегровані уроки для вчителя з досвідом не є чимось незвіданим. Вони давно використовують їх на практиці (колись такі уроки називали бінарними чи комбінованими). Молоді вчителі могли лише чути про таку діяльність. Сьогодні ж Міністерство стимулює школи до участі в експериментальних інтегрованих курсах чи, принаймні, педагогів використовувати міжпредметну інтеграцію під час реалізації навчальної діяльності.

Інтегровані уроки – це міждисциплінарне об’єднання уроків, спрямоване на комплексне пізнання теми, законів, ідей з метою отримання школярами більш поглибленого розуміння тієї чи іншої ситуації.

Якщо розглядати використання інтегрованих уроків у світовій практиці, то можна зробити висновок про популярність такого виду діяльності.

Наведемо декілька прикладів з практики вчителів США:

У школі міста Ешвілл, Північна Кароліна, школярі отримують математичні навички у танці. Такий спосіб використовують і для вивчення Сонячної Системи. У школах цих міст вчителі реалізують основну навчальну програму через мистецтво. Такий підхід обрано не даремно, він базується на рехультатах дослідження 1999 року, яке мало назву «Чемпіони змін: вплив мистецтва на навчання». У ньому говориться про те, що постійна участь в мистецьких заходах (музичних, театральних) підвищує успішність у математиці та читанні. Крім того, подібний підхід дозволяє працювати з учнями з так званої групи ризику (діти з проблемних сімей).

Професор університету Маямі (так, вища школа не відірвана від початкової та середньої) Охай Лі, працює з наймолодшими школярами, створюючи невеликі вітрові та дощові станції. Учні пізнають основні закони природи і найпростіші фізичні явища: випаровування, конденсацію, теплову енергію тощо. Після проведення такої роботи рівень знань школярів суттєво підвищився, а навички логічного мислення вдосконалилися. Оскільки класи є, як правило, мультинаціональними, така робота сприяє покращенню комунікативних навичок і підвищенню рівня знань англійської у школярів, для яких вона не є рідною.

У школі Нью-Гейвена, штат Коннектикут, розроблено інтегрований курс для дітей з проблемних сімей. Він охоплює роботу в школі та позашкільні заняття. У позашкільній роботі, яка безпосередньо пов'язана із шкільною програмою, діти навчаються сплачувати податки, вести бізнес, розглядають законодавчі норми та виконують інші цікаві види робіт. Такий підхід робить навчання наближеним до реальності. А в результаті школярі підвищили середній бал з математики та читання.

Вчителі розробляють складну програму, здатну потіснити типовий підхід до навчання. Коли школярі пізнають світ через міждисциплінарні зв’язки, вони розуміють, навіщо навчатися. Навчання – це не просто оцінка у журналі, це адаптація до сучасних реалій.

Як запроваджувати інтегровану навчальну програму?

Це непросте запитання, яке постало перед методистами та педагогами-практиками. Ми наведемо приклад типового плану організації інтегрованого уроку:

Проведіть попередню роботу. Цей пункт передбачає формування команд, визначення думки школярів щодо певної теми, способів викладання та використання різноманітних видів робіт.
Шукайте міждисциплінарні зв’язки. Обравши певну тему для вивчення, визначте, з якими предметами інтегруватиметься цей процес.
Продумайте можливість розробки учнівських проектів. Для школярів проектна діяльність є цікавою, тому не бійтеся, що робота може виявитися надто складною.
Визначтесь із системою оцінювання до початку інтегрованого уроку чи теми. Учні можуть використовувати різні методи для реалізації та презентації отриманих знань. Тому стандартна схема оцінювання не підійде, розробіть унікальну систему чи порадьтесь зі школярами.
Дозвольте школярам навчати. Наставництво над партнерами з групи допоможе кожному з її учасників отримати більш глибокі знання та повірити у власні сили.

Також варто розрізняти різні напрямки інтеграції. Зазвичай існує декілька класифікацій, більш детально ми зупинемось на тій, що ілюструє ступінь залучення міжпредметних зв'язків.

1. Багатодисциплінарна інтеграція

Вона орієнтована, передусім, на дисципліни, які організовуються навколо певної теми. Існує багато способів втілення такої програми, відрізнятимуться вони інтенсивністю та насиченістю. Вони мають, як правило, загальношкільний характер.

Як правило, використовується більш інтенсивний темп роботи, а задіяна может бути вся школа. Найчастіше заклад об'єднується на окремі підгрупи, відповідальні за реалізацію певного проекту. Аби організувати їх роботу, необхідно докласти чимало зусиль, зокрема для забезпечення комунікації. Представники кожної з груп (чи вся група) можуть періодично зустрічатись для розробки плану виконання завдання. Така масштабна групова діяльність матиме свої результати:

Об'єднання заради спільної роботи.
Повне занурення у процес.
Взаємодія учнів не тільки в межах одного класу, а й всієї школи.
Засвоєння технологій та різні способи презентації діяльності.
Глибоке і всебічне розуміння учнями теми.
Підтримування постійного інтересу до актуальних питань сучасності, невід’ємний від навчального процесу.

Як варіант, можна провести роботу спільно з учителями, які викладають в одному класі. Варто організувати один масштабний проект (а не 10 невеликих).

Організація: типові навчальні предмети згруповані навколо вивчення теми.

Роль вчителя: фасилітатор, спеціаліст.

Сфера: типова навчальна програма.

Ступінь інтеграції: помірний.

Оцінювання: за нормами кожного з предметів.

Міждисциплінарна інтеграція

Базується на поєднанні споріднених дисциплін (наприклад, читання, письмо та декламація у межах вивчення літератури). Педагог може самостійно чи разом з однокласниками втілювати ідею в життя чи спільно з колегами. Окремі навчальні предмети відрізняються, проте важливо підкреслити міждисциплінарні зв’язки, завдяки чому розвивається мислення на більш високому рівні.

Прикладом такої діяльності є уроки в школі Маямі, про яку мова йшла вище. Учні зосереджуються не просто на явищі випаровування чи вітру, а на природі цих явищ, шукаючи їм логічне пояснення.

Організація: міждисциплінарні зв’язки з розвитком ключових навичок.

Роль вчителя: фасилітатор, спеціаліст, натхненник.

Сфера: типова навчальна програма з елементами міждисциплінарних зв’язків.

Ступінь інтеграції: середній, інтенсивний.

Оцінювання: окремо сформована система, що базується на принципах оцінювання в межах окремої дисципліни.

Трансдисциплінарна інтеграція

Спрямована на поглиблення зв’язку навчального процесу та реальних життєвих ситуацій. Програма розробляється з огляду на типові проблеми, які виникають у школярів конкретної місцевості. Завдяки цьому учні розвивають життєві навички, застосовуючи їх у реальному житті.

Одним зі способів реалізації трансдисциплінарної інтеграції є проектне навчання, або STEM, про який ми неодноразово згадували. Учні та вчителі обирають тему для дослідження, що базується на інтересах школярів з прив’язкою до планування навчального процесу.

Пропонуємо найпростіше завдання з тих, що ви можете зробити: спільно з дітьми сплануйте проект покращення облаштування класу. Це кропітка робота – від ідеї до пошуків шляхів реалізації. Згодом можете вийти на масштаби школи чи взагалі міста.

Організація: використання навчальних дисциплін, реального контексту та проблемних запитань.

Роль вчителя: спеціаліст, співавтор ідеї та партнер у реалізації.

Сфера: реальне життя, проблемні питання.

Ступінь інтеграції: змінний, залежно від теми.

Оцінювання: окремо сформована система.

МЕТОДИЧНА СКРИНЬКА

Форми та методи навчання

Як підвищити ефективність навчання, розвиваючи дитячу уяву.

Альтернативна історія

Візуалізація

Колаж асоціацій

Гра-блукалка

Гра «Хто я?»

Що таке хмара слів

1. Word It Out

2. Word Cloud Generation

3. Word Art (Tagul)

4. Wordcloud.pro

Як запроваджувати інтегровану навчальну програму?

1. Багатодисциплінарна інтеграція

Міждисциплінарна інтеграція

Трансдисциплінарна інтеграція

Немає коментарів:

Дописати коментар